Templates by BIGtheme NET
6(901)

УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ

                                                                     Громадянин – це учасник держави

                                                                                                            (Аристотель)

 Сьогодні наший співрозмовник Андрій Михайлович Верлатий – головою громадської спілки “СЛАВА УКРАЇНІ” 

         Андрію Михайловичу, як Ви можете охарактеризувати українських політиків?

Український політикум дуже цікава річ. Його можна порівняти або зі скорпіонами в банці, або з тераріумом, де сидять одні змії. Люди, які прийшли в політику намагаються постійно ділити сфери впливу, порушуючи всі норми закону, відтискаючи у держави, людей та попередніх можновладців ласі фінансові шматки собі на користь. Прийшовши тільки до влади, вони відразу забувають свої обіцянки, забувають про свою відповідальність перед людьми та країною. Увесь владний олімп України живе за «совковим» принципом: “Все навколо народне, все навколо моє”.

Наші політики, не хочу їх критикувати, але це люди яких виховала радянська система, це люди, які в 90-х роках заробили собі величезні статки на розкраданні державного майна і зараз хочуть працювати в тому ж форматі. Вони не розуміють, що прийшов новий час, вони не розуміють, що народилось нове покоління, яке не бажає жити за старими стандартами. Приклад цьому – дві революції на майданах країни впродовж останнього десятиліття. В обох випадках, першими на Майдан виходили студенти та молодь, як найбільш прогресивна частина української нації. Але біда молодих в тому, що вони, після перемоги, віддають владу «старшим товаришам», так як самі не можуть чітко окреслити план подальших дій. А проблема старшого покоління це те, що їх світосприйняття ностальгує за радянським.

Що ми бачимо на сьогоднішній день? Після Революції Гідності до керівництва країни прийшли люди, які при інших обставинах ніколи б не потрапили до влади. Вони щось змінили? Та нічого вони не змінили в країні. Все що вони зуміли змінити, це свої статки в більшу сторону, при цьому в кілька раз. Нікому не відомі комбати на сьогоднішній день мають можливість купувати собі “Maybach” або “Bentley”, а деякі і обидва автомобілі відразу. Нікому не відомі люди, які більш за всіх, кричали на Майдані “за рівність і права” на сьогоднішній день забули за ці гасла і продовжують істерію попередньої влади. Це б ще нічого. Але біда в іншому. Ці люди об’єднались і підписали мирову з тими, хто працював за Януковича. Їх купили, а наслідком цього став черговий дерибан державних коштів. Нинішня влада практично щомісяця бере кредити в інших держав з благими намірами: стимулювання економіки, соціальні програми для населення, латання фінансових дір у бюджеті. Але що ми бачимо насправді: незаконний поділ коштів, який за своїм цинізмом перевершив «папєрєдніків», так як нинішня влада розуміє, що у неї залишилося дуже мало часу і незабаром народ прожене її. Тому усі кредити йдуть їй до кишені.

На сьогоднішній день, майже всі депутати отримують зарплатню не тільки від держави, як повинно бути, а від олігархів, які їх утримують.

Що ми бачимо у Верховній Раді України. Коаліція склалася з кількох олігархічних кланів. Скажіть, хтось з цих людей буде думати про те, як і хто віддаватиме ці кредити? Та ні. А повертати їх буде потрібно. Найбільша біда в тому, що іноземні кредитори сьогодні дали одну гривню, а завтра заберуть десять і не грошима, а землею чи іншим майном. Наші діти і онуки будуть жити у своїй державі і, в той же час, не на своїй землі. Так, я не обмовився, своя, бо Богом дана, а чужа, бо продажною владою іноземцям буде віддана. Тому що вся влада, яка у нас була і, на жаль, є живе за радянськими мірками і стандартами. Вони не бачать, що сьогодні світ грає за новими правилами. А у наших можновладців є тільки одне, це, як мінімум, мільйон доларів на рахунку в іноземному банку, а далі хоч трава не рости.

 

Як громадський діяч, який вихід з цієї ситуації Ви бачити?

Ті громадські активісти, які, на сьогоднішній день, ПРАЦЮЮТЬ, розуміють, – потрібно виховати соціально відповідальну й активну когорту політиків та державних управлінців. Потрібні люди з новим світобаченням, люди, які народились у цій країні, але побачивши беззаконня влади розуміють, що необхідні зміни. З такими людьми ми і повинні працювати, враховуючи досвід США, Європи та інших країн, які пройшли період становлення демократії вже давно. На сьогоднішній день потрібно працювати з молоддю і не просто працювати, а шукати яскравих і сильних лідерів. А що ми бачимо в нашій владі? Ми бачимо, що це влада сірих людей. Якщо запропонувати людям дострокові вибори, то вони їх не підтримають, так як не вірять в альтернативу, тому не хочуть міняти шило на мило. Громадяни просто не бачать у владі жодної особистості. А влада це заохочує. Цей процес найбільших обертів набрав за Януковича, який боявся, що хтось буде яскравішим і сильнішим за нього. Зараз те саме і, в першу чергу, в уряді Яценюка. Ми усі бачимо, що нинішній уряд працює не для того щоб допомогти Україні вийти із кризи а, навпаки, робить усе щоб загнати економіку й усю країну в ще більшу кризу, з якої не буде вороття. Якщо ми сьогодні візьмемо на озброєння досвіт інших країн по формуванню нової політичної еліти, то зможемо за два, три роки підготувати нових політиків. Основним, на мою думку, має стати підготовка майбутніх державних управлінців та політиків у спеціальних школах для лідерів, де до освітнього процесу мають бути залучені кращі вітчизняні та іноземні фахівці. Люди, які в майбутньому вийдуть на політичну арену України і, які будуть представляти Україну в світі повинні мати закордонні стажування, щоб розуміти глобальний контекст. Мусить бути міжнародний моніторинг дій влади, метою якого буде не тільки контроль, а й допомога. Показовим є прикладі Румунії. Коли в цій країні уряд почав розкрадати бюджет, міжнародна спільнота знайшла важелі, за допомогою яких не тільки зняла з посади винуватця, а й притягла його до кримінальної відповідальності. Це дуже добре, бо чиновник розумітиме, що його корупційні дії будуть покарані, тому він десять раз подумає перш ніж почне красти.

Але я хочу повернутись до теми виховання молоді. У Радянському Союзі, тільки не лайте мене, дуже добре була побудована система виховання молоді, починаючи з дитячих садків і закінчуючи вищими навчальними закладами. Тому на мою думку, ми повинні повернути цю практику в систему освіти нашої країни, вклавши в неї сучасний державницький український зміст. Нам потрібно в усіх вишах ввести безкоштовні курси самоврядування. Це дасть можливість молоді, яка в майбутньому бачить себе державними управлінцями та політиками зрозуміти, як функціонує демократична державна машина у нас і в світі загалом.

 

Ви голова громадської спілки “Слава Україні”, що ваша організація робить в даному напрямку?

Наша спілка вже рухається в цьому напрямку, ми розпочали співпрацю з кількома вузами України. Залучили психологів, щоб підняти у дітей розуміння соціальної відповідальності і соціальної активності, заради яких повинні жити молоді люди. Жити не в тій ситуації, коли тобі платять триста гривен і ти виходиш на Майдан кричати: “Владу геть!!!”, а так, щоб молодь дивилась із впевненністю в майбутнє, розуміючи, що від неї та її вчинків залежить майбутнє країни.

Спілкувався Олександр Гаврилаш

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 
WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Translate »